"Кольорові зони" та інші зміни для роботи журналістів у висвітленні бойових дій коментують начальники пресслужб оперативно-стратегічних угруповань ЗСУ.
5 березня за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного було встановлено порядок допуску представників засобів масової інформації на військові об’єкти у районі ведення бойових дій на період дії воєнного стану.
Як прокоментували зміни в роботі журналістів начальники пресслужб оперативно-стратегічних угрупувань ЗСУ?
За словами начальниці об‘єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, журналісти повинні зв‘язатись з нею, надсилати питання або запити на роботу. Протягом трьох днів їхні запити розглянуться, після чого визначається, до якого підрозділу можуть потрапити журналісти. В залежності чи можна приїжджати до того місця, чи немає там пересування військ. Далі зв‘язуються з пресофіцером військового підрозділу, який буде супроводжувати журналістів.
Кольорові зони — що це?
Як повідомляє начальник пресслужби ОСУ «Хортиця» капітан Ілля Євлаш, відповідно до 73 наказу Головнокомандувача ЗСУ про роботу акредитованих представників ЗМІ у прифронтових зонах, зонування поділяється на «зелену», «жовту» та «червону» зони.
У червоній зоні забороняється робота журналістів. У жовтій — дозволяється, але при супроводі пресофіцера. Зелена зона відкриває доступ для повної праці журналіста, без присутності пресофіцера. Все через певні операції, які можуть відбуватись на тій чи іншій ділянці, тому відсутність журналістів обумовлена.
Речник об‘єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олексій Дмитрашківський каже, що зони переглядатимуться кожного тижня, оскільки у зоні бойових дій ситуація стрімко змінюється.
Що стало приводом для змін?
Наталія Гуменюк наголошує, що вони мобільно змінюють умови роботи, щоб правильно забезпечити безпеку у військових ситуаціях та доцільно організовувати роботу із ЗМІ.
За словами начальника пресслужби ОСУ «Хортиця» Іллі Євлаша, для журналістів такі умови пропонують альтернативні теми для роботи. "Якщо, наприклад, у нас не виходить показати якийсь зразок іноземного озброєння, то ми завжди знаходимо альтернативу, аби можна було задовольнити потреби як наших українських партнерів, так і закордонних", — каже він.
Щодо того, куди необхідно звертатись, Євлаш підкреслює, що вони завжди йдуть на співпрацю з представниками ЗМІ, якщо виникають якісь проблеми з підрозділами у зв’язку з оперативною обстановкою або коли діяльність журналіста стає неможливою у певному регіоні чи напрямку.
Наталія Гуменюк додає, що побоювання представників мас-медіа щодо того, чи вистачить людей, які забезпечать супровід журналістів марні, оскільки вони співпрацюють з єдиними силами оборони, а це означає, що це не тільки прессекретарі. Сюди ж входять пресофіцери та представники спецслужб національної поліції та ДСНС, які в умовах надзвичайного стану продовжують свою діяльність на певних ділянках. Ба більше, супроводжувати представників ЗМІ можуть місцеві органи влади, які вповноважені військовим командуванням надати такий супровід.
Гуменюк наголошує, що вони відкриті для до організації роботи та можуть забезпечити навіть дистанційний контроль над журналістами які проживають у населених пунктах «червоної» або «жовтої» зони. Просто необхідно скоординувати свою роботу з пресофіцером на місці, і якщо вона не загрожуватиме операціям, без фізичної присутності пресофіцера представники ЗМІ матимуть змогу продовжити свою діяльність.
Наразі діяльність журналіста на фронті спрямована на те, щоб висвітлювати події об'єктивно, проте не змогло зашкодити національній безпеці України та військовим, які можуть виконувати завдання.